Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання. (Плутарх)
четвер, 25 серпня 2016 р.
понеділок, 30 травня 2016 р.
Форми корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки та рекомендації щодо її
подолання
Щоб обрати метод або методику
впливу на дитину з асоціальною поведінкою, необхідно провести діагностичну
роботу щодо виявлення її причин.
Орієнтовні напрямки діагностики,
які можна використовувати окремо, або в комплексі. Для цього можна
використовувати такі методики:
ü діагностичні матеріали,
які використовуються в експерименті В. Киричука;
ü проективна методика ТАТ,
Люшер, Розенцвейг;
ü методика вивчення рівня
пізнавальної активності,
ü вивчення мотиваційної
спрямованості;
ü виявлення типу
темпераменту дитини за методикою Айзенка,
ü обстеження рівня
суб’єктивного контролю,
ü визначення рівня
інтелектуального розвитку за Равеном, Кетелом, ШТРР, Амтхауером або Векслером.
У співбесіді із батьками,
вчителями та самою дитиною потрібно зібрати якнайбільше інформації про:
ü її захоплення в
позаурочний час,
ü референтну групу з якою
дитина спілкується;
ü захворювання, які
перенесла дитина.
Зібрана інформація повинна допомогти виявити
причини девіантної поведінки дитини.
Пам’ятайте! Проведення діагностичних досліджень накладає на
класного керівника обов’язок дотримання строгої
конфіденційності.
Форми корекційної роботи з дітьми девіантної
поведінки:
ü індивідуальні: ігротерапія, робота з малюнками, корекція через
творчість дитини, індивідуальні бесіди з дитиною;
ü групові: тренінги в межах програм «Рівний-рівному», «Діалог»;
рольові ігри та вправи на зменшення агресивності, тривожності, гіперактивності;
проведення виховних годин в формі тренінгу за сценаріями, які пропонуються
програмою «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості
учня»; організація спільних позаурочних заходів з батьками (турпоходи,
відвідування музеїв, вечори поезії, спортивні змагання, КВК тощо)
Рекомендації класному керівнику
1. Вплив на дитину без
роботи з виявлення причин буде ситуативний, його ефективність низька.
2. За ряду причин необхідно
впливати не на девіантного учня, а на його оточення (батьків, осіб які їх
замінюють та інших родичів або друзів).
3. У плануванні виховної
роботи з класом класному керівнику необхідно продумати індивідуальну, групову
або колективну діяльність.
4. З метою залучення
девіантного учня до організації та проведення творчих заходів,
спортивно-змагальної, громадської або соціально-корисної діяльності необхідно
спланувати корекційно-виховний процес через групові форми роботи з іншими
учнями (обов’язково беручи до уваги результати попередньої діагностики) Завдяки
такої діяльності в проблемного учня буде можливість самоствердитися та
завоювати авторитет однолітків соціально-прийнятними засобами.
5. Важливо огородити
девіантного учня від деструктивного впливу або максимально його послабити.
6. Причиною асоціальної
поведінки може бути складне фізичне або психічне порушення. В цьому випадку
необхідно звернутися до батьків учнів з пропозицією обстеження або лікування
(навчання) у спеціалізованих установах.
Підписатися на:
Дописи (Atom)