Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання. (Плутарх)

Шкільна фобія

Форми   корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки та рекомендації щодо її подолання

Щоб обрати метод або методику впливу на дитину з асоціальною поведінкою, необхідно провести діагностичну роботу щодо виявлення її причин.

Орієнтовні напрямки діагностики, які можна використовувати окремо, або в комплексі. Для цього можна використовувати такі методики:

ü діагностичні матеріали, які використовуються в експерименті В. Киричука;

ü проективна методика ТАТ, Люшер, Розенцвейг;

ü методика вивчення рівня пізнавальної активності,

ü вивчення мотиваційної спрямованості;

ü виявлення типу темпераменту дитини за методикою Айзенка,

ü обстеження рівня суб’єктивного контролю,

ü визначення рівня інтелектуального розвитку за Равеном, Кетелом, ШТРР, Амтхауером або Векслером.

У співбесіді із батьками, вчителями та самою дитиною потрібно зібрати якнайбільше інформації про:

ü її захоплення в позаурочний час,

ü референтну групу з якою дитина спілкується;

ü захворювання, які перенесла дитина.

Зібрана інформація повинна допомогти виявити причини девіантної поведінки дитини.

Пам’ятайте! Проведення діагностичних досліджень накладає на класного керівника обов’язок дотримання строгої конфіденційності.

Форми корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки:

ü індивідуальні: ігротерапія, робота з малюнками, корекція через творчість дитини, індивідуальні бесіди з дитиною;

ü групові: тренінги в межах програм «Рівний-рівному», «Діалог»; рольові ігри та вправи на зменшення агресивності, тривожності, гіперактивності; проведення виховних годин в формі тренінгу за сценаріями, які пропонуються програмою «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня»; організація спільних позаурочних заходів з батьками (турпоходи, відвідування музеїв, вечори поезії, спортивні змагання, КВК тощо)

Рекомендації класному керівнику

1.     Вплив на дитину без роботи з виявлення причин буде ситуативний, його ефективність низька.

2.     За ряду причин необхідно впливати не на девіантного учня, а на його оточення (батьків, осіб які їх замінюють та інших родичів або друзів).

3.     У плануванні виховної роботи з класом класному керівнику необхідно продумати індивідуальну, групову або колективну діяльність.

4.     З метою залучення девіантного учня до організації та проведення творчих заходів, спортивно-змагальної, громадської або соціально-корисної діяльності необхідно спланувати корекційно-виховний процес через групові форми роботи з іншими учнями (обов’язково беручи до уваги результати попередньої діагностики) Завдяки такої діяльності в проблемного учня буде можливість самоствердитися та завоювати авторитет однолітків соціально-прийнятними засобами.

5.     Важливо огородити девіантного учня від деструктивного впливу або максимально його послабити.

6.     Причиною асоціальної поведінки може бути складне фізичне або психічне порушення. В цьому випадку необхідно звернутися до батьків учнів з пропозицією обстеження або лікування (навчання) у спеціалізованих установах.